Керченська протока, ЕникКалі, Керченська міцність

У високих обривах протоки нерідко оголюються прошаруй залізної руди, а серед пляжної гальки попадаються заміщені залізом раковини прадавніх молюсків із чудесними синіми кристалами керченита. Є й виходи косметичної блакитної глини.

Міцність ЕникКале (Нова міцність) зведена турками в 1703 г. у самого вузького місця протоки – на схід від м. Керчі убік Переправи. Третій ярус міцності прикрашений башточками в турецькому стилі, гладко закруглені куполи й підстави яких, імовірно, добре відводили по дотичній удари гарматних снарядів. А потужні знаряддя звідси легко накривали кораблі в протоці.

Восени 1943 р. у районі ЕникКале радянськими військами був висаджений морський десант. П'ять місяців десантники вели важкі бої з гітлерівцями, що намагалися знищити плацдарм На місці боїв на невеликому Еникалеском півострові піднімається монумент.

На південь від м. Керч недавно розсекречена й підготовлена для екскурсій Керченська міцність, створена інженером Тотлебеном, героєм першої оборони Севастополя. Міцність уся врізана в землю і являє собою вже інший етап військово-інженерної думки.

Врода й гордість Керченської міцності - підземні ходи. Вони породили масу легенд і страшних історій - про колодязі-пастках, багатоповерхових підземеллях, багатокілометрових тунелях… Їх отут дійсно безліч; практично всі спорудження, - батареї, капоніри, казарми, порохові льохи, - повідомляються один з одним підземними переходами – потернами. Найбільший з них - 600ометровий тунель, що з'єднує форт "Тотлебен" з береговими батареями.

Як і має бути, підземні ходи загадкові й таємничі, але в той же час – мають сугубо практичну функцію. Відомо, що через відсутність укриттів тільки в перший день обстрілу Севастополя більше тисячі людей загинули зовсім безглуздо. Тому будівельник міцності генерал Тотлебен дуже серйозно ставився до міцності, надійності ходів повідомлення: потерны давали можливість під час бомбардування безперешкодно переміщатися під землею великій кількості людей і тим самим втрати зменшувалися суттєво.

Велике оз. Тобечик до півдня від Керчі має цілющі бруди. Воно відділене від протоки перевисипом, що утворює відмінний пляж. Північніше озера в береговому обриві оголюється прадавня устрична банка - цілий шар з раковин двустворных молюсків.

Для тих, хто любить прогулянки уздовж пляжу, можна запропонувати чудовий маршрут – близько 15 кілометрів можна гуляти від пляжу в Эльтигене (Героевском) до пансіонатів у Заповітному, купаючись у море, збираючи занятные раковини й видивляючись на пропливаючі судна. Середня частина цього маршруту, особливо в червні зовсім безлюдна, так що цілком можливо "спонукати", обмазатися блакитною глиною й просто насолодитися спілкуванням із природою на самоті.

Ігор Ульянкин